притула
ПРИТУ́ЛА, и, ж., діал.
Приміщення для худоби або для інших господарських потреб, прибудоване до хати; прибудова.
Хати були в садках, і, як у кожному селі, деякі .. були під білою бляхою і з засібними [добротними] господарськими будинками та прибудинками, а решта під солом'яною стріхою з одним сарайчиком, або притулою, часто без огорожі навіть (Ірина Вільде);
Навколо [гуцульської] хати з тилу і причілків прибудовувались притули, де тримали овець (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)