1. Словник української мови у 20 томах

притула

ПРИТУ́ЛА, и, ж., діал.

Приміщення для худоби або для інших господарських потреб, прибудоване до хати; прибудова.

Хати були в садках, і, як у кожному селі, деякі .. були під білою бляхою і з засібними [добротними] господарськими будинками та прибудинками, а решта під солом'яною стріхою з одним сарайчиком, або притулою, часто без огорожі навіть (Ірина Вільде);

Навколо [гуцульської] хати з тилу і причілків прибудовувались притули, де тримали овець (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притула — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  2. притула — -и, ж., діал. Приміщення для худоби чи для інших господарських потреб, прибудоване до хати; прибудова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притула — ПРИТУ́ЛА, и, ж., діал. Приміщення для худоби або для інших господарських потреб, прибудоване до хати; прибудова. Хати були в садках, і, як у кожному селі, деякі.. Словник української мови в 11 томах
  4. притула — Притула, -ли ж. 1) Сарай для скота или для иныхъ хозяйственныхъ надобностей подъ одной крышей съ хатой. Шух. I. 31, 106. Kolb. I. 60. 2) ? Въ шутливой пѣснѣ какъ эпитетъ любимой женщины. Де ж єс ми си забарила, ма мила притуло? Коли ж би ті цілювати, тогди ті не було. ЕЗ. V. 146. Словник української мови Грінченка