1. Словник української мови у 20 томах

притул

ПРИ́ТУ́Л, у, ч.

1. стол. З'єднання дерев'яних брусків торцями.

2. діал. Притулок.

Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притул — при́ту́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. притул — -у, ч. 1》 стол. З'єднання дерев'яних брусків торцями. 2》 діал. Притулок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притул — ПРИ́ТУ́Л, у, ч. 1. стол. З’єднання дерев’яних брусків торцями. 2. діал. Притулок. Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (Граб., І, 1959, 399). Словник української мови в 11 томах
  4. притул — При́тул, -лу м. = притулок. Желех. Словник української мови Грінченка