притул
При́тул, -лу
м. = притулок. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притул — при́ту́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- притул — -у, ч. 1》 стол. З'єднання дерев'яних брусків торцями. 2》 діал. Притулок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притул — ПРИ́ТУ́Л, у, ч. 1. стол. З'єднання дерев'яних брусків торцями. 2. діал. Притулок. Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
- притул — ПРИ́ТУ́Л, у, ч. 1. стол. З’єднання дерев’яних брусків торцями. 2. діал. Притулок. Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (Граб., І, 1959, 399). Словник української мови в 11 томах