притул

при́тул

-у, ч.

1》 стол. З'єднання дерев'яних брусків торцями.

2》 діал. Притулок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притул — при́ту́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. притул — ПРИ́ТУ́Л, у, ч. 1. стол. З'єднання дерев'яних брусків торцями. 2. діал. Притулок. Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  3. притул — ПРИ́ТУ́Л, у, ч. 1. стол. З’єднання дерев’яних брусків торцями. 2. діал. Притулок. Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (Граб., І, 1959, 399). Словник української мови в 11 томах
  4. притул — При́тул, -лу м. = притулок. Желех. Словник української мови Грінченка