притулочок
ПРИТУ́ЛОЧОК, чка, ч.
Зменш. до приту́лок 1.
Не хата й не хлів, а холодна й димувата кузня! Стіни тонкі, скрізь на тебе дме. Ані притулочка (Ганна Барвінок);
– Тепер ходімо до куми. Там у куми я собі притулочок маю (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)