притушкований
ПРИТУШКО́ВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до притушкува́ти.
Притушкована спокуса ворушиться і в очах, які поблискують волого, з викликом (М. Стельмах);
// притушко́вано, безос. пред.
Все в світі тече, все змінюється, тож і всі рани – фізичні і моральні – загоїлись, біль притушковано, гіркість забуто (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)