притушкований
ПРИТУШКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до притушкува́ти.
Притушкована спокуса ворушиться і в очах, які поблискують волого, з викликом (Стельмах, І, 1962, 327);
// притушко́вано, безос. присудк. сл.
Все в світі тече, все змінюється, тож і всі рани — фізичні і моральні — загоїлись, біль притушковано, гіркість забуто (Вітч., 3, 1971, 202).
Словник української мови (СУМ-11)