притушувати

ПРИТУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТУШИ́ТИ, тушу́, ту́шиш, док., що, розм.

Те саме, що прига́шувати.

Полум'я ще було невелике, притушити було б можна, та й своя вода на городі – тече річечка – Звенигородка (А. Кримський);

Нарешті він притушив між пальців недокурка (І. Микитенко);

Несказанне горе жінки притишувало в Лесі її власну втрату (Є. Кротевич);

Не вільний був [Наливайко] і притушити образу, якою так дошкульно зачепив його цей шляхтич (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. притушувати — приту́шувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. притушувати — -ую, -уєш, недок., притушити, -тушу, -тушиш, док., перех., розм. Те саме, що пригашувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притушувати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. притушувати — ПРИТУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТУШИ́ТИ, тушу́, ту́шиш, док., перех., розм. Те саме, що прига́шувати. Полум’я ще було невелике, притушити було б можна, та й своя вода на городі — тече річечка — Звенигородка (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах