притчеписець

ПРИТЧЕПИ́СЕЦЬ, сця, ч., поет.

Автор притч.

Я не дав відпочити твоєму духові В моїй грішній тілесній скінії; .. Своїми руками я погибель собі зготував, Як проречено притчеписцем, Душу живу свою умертвив (І. Драч).