притьмарений

ПРИТЬМА́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до притьма́рити.

На веранді, притьмарена рожевою млою, мов у повітрі, прозора картина (С. Васильченко);

По заході сонця, в сутінках, коли табір, вулиця та й ціле село вже стихали, з запечених Дмитрових губів зірвався вже не стримуваний притьмареною свідомістю стогін (В. Козаченко);

Над далеким краєм яру з'являється заграва. Неначе під'їхала вантажна машина, і от-от з'являться над яром її фари. Натомість там похапцем сходить притьмарений місяць (Ю. Яновський).

2. у знач. прикм., перен. Який став сумним, безрадісним.

Знов прокинулось притьмарене життя (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

3. у знач. прикм. Який послабився, став невиразним, нечітким.

Канушевич довго перевертався на застеленій рядниною соломі .. І в притьмареній пам'яті, як казка, як сон, вилися згадки, бігли роки життя (Г. Коцюба).

Значення в інших словниках

1. притьмарений — притьма́рений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. притьмарений — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до притьмарити. 2》 у знач. прикм., перен. Який став сумним, безрадісним. 3》 у знач. прикм. Який послабився, став невиразним, нечітким.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притьмарений — ПРИТЬМА́РЕНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до притьма́рити. На веранді, притьмарена рожевою млою, мов у повітрі, прозора картина (Вас., Незібр. тв.  Словник української мови в 11 томах