притьма
ПРИ́ТЬМА́, присл., розм.
Те саме, що при́тьмо́м.
Притьма забив чопа в бочку (Сл. Б. Грінченка);
Увесь край дивувався, що які лицарі, які магнати залицялись за княгівну, а вона ні на кого не глянула, а .. миршавого і вже немолодого притьма покохала (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)