притягальний
ПРИТЯГА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який концентрує, згуртовує навколо себе кого-, що-небудь.
– Що ж, місто – на те воно й місто, щоб мати притягальну силу, хлопче, – сказав Тарас Гнатович (І. Цюпа).
2. перен. Який притягає (у 2 знач.), приваблює, захоплює чимсь.
– Цей твір [“Граф Монте-Крісто” О. Дюма] мав притягальну силу, завертає справді уми молодих людей безмежно буйними вигадками та ефектовними [ефектними] сценами (Уляна Кравченко);
Володимир Івасюк володів неймовірною притягальною силою (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)