Словник української мови у 20 томах

притім

ПРИТІ́М, спол.

Те саме, що прито́му.

Та врешті ще тутешній піп не гірший від других, він собі старий, то хоч сидить тихо, притім досить добродушний (Леся Українка);

– Можливо, це вам здається не щирою правдою, легковажним словом. А притім це доведено вже наукою, яка вивчає громадське життя (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. притім — спол. Те саме, що притому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. притім — До того, до того ж, див. притому, причім, причому  Словник чужослів Павло Штепа
  3. притім — приті́м сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  4. притім — ПРИТО́МУ спол. (перев. у приєднувальних конструкціях), ПРИТІ́М, ДО ТО́ГО Ж. По полудні "заколодило" і оце до самого вечора ллє. Притому однак не холодно: навіть вночі не нижче +9 (Леся Українка); Але знаю добре, що він таки жартом говорить...  Словник синонімів української мови
  5. притім — ПРИТІ́М, спол. Те саме, що прито́му. Та врешті ще тутешній піп не гірший від других, він собі старий, то хоч сидить тихо, притім досить добродушний (Л. Укр., III, 1952, 571); — Можливо, це вам здається не щирою правдою, легковажним словом.  Словник української мови в 11 томах