притім

ПРИТІ́М, спол. Те саме, що прито́му.

Та врешті ще тутешній піп не гірший від других, він собі старий, то хоч сидить тихо, притім досить добродушний (Л. Укр., III, 1952, 571);

— Можливо, це вам здається не щирою правдою, легковажним словом. А притім це доведено вже наукою, яка вивчає громадське життя (Стельмах, І, 1962, 368).

Значення в інших словниках

1. притім — спол. Те саме, що притому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. притім — До того, до того ж, див. притому, причім, причому  Словник чужослів Павло Штепа
3. притім — ПРИТІ́М, спол. Те саме, що прито́му. Та врешті ще тутешній піп не гірший від других, він собі старий, то хоч сидить тихо, притім досить добродушний (Леся Українка); – Можливо, це вам здається не щирою правдою, легковажним словом.  Словник української мови у 20 томах
4. притім — приті́м сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
5. притім — ПРИТО́МУ спол. (перев. у приєднувальних конструкціях), ПРИТІ́М, ДО ТО́ГО Ж. По полудні "заколодило" і оце до самого вечора ллє. Притому однак не холодно: навіть вночі не нижче +9 (Леся Українка); Але знаю добре, що він таки жартом говорить...  Словник синонімів української мови