прихати
ПРИ́ХАТИ, аю, аєш, недок., ПРИ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм.
1. Видавати глухий уривчастий звук, голосно випускаючи повітря з ніздрів чи рота; пирхати.
* Образно. Півсонний умивався пароплав І прихав, наче кінь (М. Рильський).
2. перен. Висловлювати незадоволення; сердитися.
Словник української мови (СУМ-20)