прихати

при́хати

-аю, -аєш, недок., прихнути, -ну, -неш, док., розм.

1》 Видавати глухий уривчастий звук, голосно випускаючи повітря з ніздрів чи рота.

2》 перен. Висловлювати невдоволення; сердитися.

Значення в інших словниках

1. прихати — при́хати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прихати — див. пирхати  Словник синонімів Вусика
3. прихати — ПРИ́ХАТИ, аю, аєш, недок., ПРИ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Видавати глухий уривчастий звук, голосно випускаючи повітря з ніздрів чи рота; пирхати. * Образно. Півсонний умивався пароплав І прихав, наче кінь (М. Рильський). 2. перен. Висловлювати незадоволення; сердитися.  Словник української мови у 20 томах
4. прихати — ПИ́РХАТИ (видавати глухі звуки, шумно випускаючи повітря через ніс), ПИ́РСКАТИ, ЧМИ́ХАТИ, ПО́РСКАТИ розм., ПРИ́СКАТИ розм., ПРИ́ХАТИ розм.; ПРИ́ХКАТИ розм.; ФО́РКАТИ, ФИ́РКАТИ, ХО́РКАТИ, ФУ́РКАТИ розм., ФУ́КАТИ діал. (перев. про коней). — Док.  Словник синонімів української мови
5. прихати — ПРИ́ХАТИ, аю, аєш, недок., ПРИ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Видавати глухий уривчастий звук, голосно випускаючи повітря з ніздрів чи рота. *Образно. Півсонний умивався пароплав І прихав, наче кінь (Рильський, Вибр., 1937, 161). 2. перен. Висловлювати незадоволення; сердитися.  Словник української мови в 11 томах
6. прихати — Прихати, -хаю, -єш гл. = пирхати, переносно: кашлять. Учора спотіла, аж піт із лоба капотів, роздяглась зразу, да от сьогодні й прихає.  Словник української мови Грінченка