прихатній
ПРИХА́ТНІЙ, я, є, рідко.
Розташований біля хати;
// Признач. для потреб хати.
Двори розбиті й огороджені на дві половини: прихатня і господарська (В. Кучер);
// Який росте біля хати.
І полин, і татарське зілля з болота, і прихатній канупер ясно-зелений і неповторно запашний, і все те розмаїте зілля здіймало таке п'янке струміння пахощів, аж паморочилось Романюкові в голові (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)