Словник української мови в 11 томах

прихатній

ПРИХА́ТНІЙ, я, є, рідко. Розташований біля хати;

// Признач. для потреб хати.

Двори розбиті й огороджені на дві половини: прихатня і господарська (Кучер, Зол. руки, 1948, 117);

// Який росте біля хати.

І полин, і татарське зілля з болота, і прихатній канупер ясно-зелений і неповторно запашний, і все те розмаїте зілля здіймало таке п’янке струміння пахощів, аж паморочилось Романюкові в голові (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 153).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прихатній — приха́тній прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. прихатній — -я, -є, рідко. Розташований біля хати. || Признач. для потреб хати. || Який росте біля хати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прихатній — ПРИХА́ТНІЙ, я, є, рідко. Розташований біля хати; // Признач. для потреб хати. Двори розбиті й огороджені на дві половини: прихатня і господарська (В. Кучер); // Який росте біля хати.  Словник української мови у 20 томах
  4. прихатній — ПЕРЕДПО́КІЙ (перше при вході в будинок або квартиру приміщення), ПРИХО́ЖА, ПЕРЕ́ДНЯ, ПЕРЕ́ДСІ́НОК заст., ПРИТВО́Р заст., ПРИХА́ТНЯ діал. Жінка впустила Марину в коридор, а звідти в невеликий передпокій (Л.  Словник синонімів української мови