приходжати
ПРИХОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., нар.-поет.
Те саме, що прихо́дити 1.
– Чом до мене не прийшов, Як ще місяць не зійшов? .. – Я до тебе приходжав, Тебе дома не застав (з народної пісні);
Скоро стала [жінка] козака з походу сподіватись, Стала до домівки приходжати, Стала в печі розтопляти (з думи);
І слава розійшлася навкруги Про бусла того, й люди приходжали З далеких сіл і міст, щоб хоч разок На теє диво дивне подивитись (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)