прихорошений

ПРИХОРО́ШЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до прихороши́ти.

Андрій обережно знімає чохол і ставить на стіл чорно-білу бандуру, прихорошену українським орнаментом (з газ.);

* Образно. Снігами прихорошені, Вітрами заколисані Смереки над Карпатами, Мов на блакиті писані (М. Нагнибіда);

За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена (Ю. Збанацький).

2. у знач. прикм. Який прихорошився; прикрашений.

Мимо мене йдуть дівчата, Прихорошені такі (С. Воскрекасенко);

Ти йдеш лугами прихорошена, Тобі вклоняються стоги, Невже літа мої прокошені Лягли покосом навкруги? (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. прихорошений — прихоро́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прихорошений — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. прихорошений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прихорошити. 2》 у знач. прикм. Який прихорошився; прикрашений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прихорошений — ПРИХОРО́ШЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прихороши́ти. Андрій обережно знімає чохол і ставить на стіл чорно-білу бандуру, прихорошену українським орнаментом (Веч. Київ, 9.IX 1967, 2); *Образно.  Словник української мови в 11 томах