прихід
ПРИХІ́Д, хо́ду, ч.
1. Дія за знач. прихо́дити.
Галя така вдячна Олександрові, через це вона так і турбувалася сьогодні нарядитися як краще ще до приходу його (Панас Мирний);
Море, як і перше, вабило їх, і прихід ескадри був для них святом (В. Кучер);
Про старість він просто не думав, не вірив в її прихід (В. Собко);
Був дуже неспокійний час, у містечку чекали приходу нової влади (Л. Дмитерко);
Щедрий прихід молодих талантів у літературу сповнює нас певністю в доброму майбутньому нашої літератури (з газ.).
2. заст. Прибуток.
В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (І. Нечуй-Левицький);
Крадіж наймита в панотця не вважалася поганим ділом, бо кожний наймит, що ставав на службу, знав дуже докладно, скільки його попередник мав приходу з того промислу (Л. Мартович);
Парафія була маленька, вбога, з народа [народу] прихід був дуже мізерний (І. Франко).
3. заст. Вхід.
З приходу в селі твань страховенна (Сл. Б. Грінченка);
Широченька галерея .. закручувалась навскоси маленьким закрутом і йшла до самої церкви, де був прихід у Ближні Печери (І. Нечуй-Левицький).
(1) З са́мого прихо́ду – від часу прибуття, з самого початку.
Отець Симон ще з самого приходу здогадався, що за птиця брат Штефан і чого він прибився до нього, але не подавав виду (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)