прихідець

ПРИХІ́ДЕЦЬ, рідко ПРИХО́ДЕЦЬ, дця, ч., розм.

1. Той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь.

Мале й собі хотіло привітати прихідця слідом за матір'ю, але ще не вміло вимовляти як слід усіх звуків (П. Загребельний);

– Здорові були! – сказав другий приходець (О. Довженко).

2. При́йшла, немісцева людина.

Земля його батьків і дідів, таємнича і загрозлива для небажаних прихідців, лежали за летючими дощовими пасмугами (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. прихідець — прихі́дець іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. прихідець — рідко приходець, -дця, ч., розм. 1》 Той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь. 2》 Прийшла, немісцева людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прихідець — ПРИБУ́ЛЕЦЬ (захожа, нетутешня людина), ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИШЕ́ЛЕЦЬ рідше, ПРИХІ́ДЕЦЬ (ПРИХО́ДЕЦЬ) розм., ПРИХО́ДЕНЬ розм., ПРИХІ́ДЬКО (ПРИХО́ДЬКО) розм. Будити князя для двох прибульців з Києва, гостей нежданих і досить дивних, ніхто не захотів (П.  Словник синонімів української мови
4. прихідець — ПРИХІ́ДЕЦЬ, рідко ПРИХО́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. 1. Той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь. Мале й собі хотіло привітати прихідця слідом за матір’ю, але ще не вміло вимовляти як слід усіх звуків (Загреб., Шепіт, 1966, 29); — Здорові були!...  Словник української мови в 11 томах
5. прихідець — Прихідець, -дця м. = прихідько. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, — коників, а ви, сестриці, ягниці, а ви, прихідці, — по копійці. Грин. ІII. 495.  Словник української мови Грінченка