Словник української мови у 20 томах

прицвяхований

ПРИЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до прицвяхува́ти.

* Образно. Покладаючись на слово апостола непреложне, .. Я, прицвяхований до землі, бо живу, як скотина, до неба іду, Я, знов спокушений, на повторне спасіння іду, Я, гріхами заплутаний, до спокою обіцяного іду, Я, увесь в незагойних ранах, до ліків безсмертя іду, Я, дикий впертюх, до миротворення йду (І. Драч);

* У порівн. Борис поклонився, всміхнувся силуваним сміхом і сидів на своїм місці, мов прицвяхований (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прицвяхований — прицвяхо́ваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. прицвяхований — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до прицвяхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прицвяхований — Прицвяхо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прицвяхований — ПРИЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до прицвяхува́ти. *У порівн. Борис поклонився, всміхнувся силуваним сміхом і сидів на своїм місці, мов прицвяхований (Фр., II, 1950, 415).  Словник української мови в 11 томах