прицвяхований
ПРИЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до прицвяхува́ти.
*У порівн. Борис поклонився, всміхнувся силуваним сміхом і сидів на своїм місці, мов прицвяхований (Фр., II, 1950, 415).
Словник української мови (СУМ-11)ПРИЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до прицвяхува́ти.
*У порівн. Борис поклонився, всміхнувся силуваним сміхом і сидів на своїм місці, мов прицвяхований (Фр., II, 1950, 415).
Словник української мови (СУМ-11)