причеплений

ПРИЧЕ́ПЛЕНИЙ, рідко ПРИЧІ́ПЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до причепи́ти.

Коли ж дивиться [Забрьоха] – вірьовка; потягнув тую вірьовку – аж і тут гарбуз сирий причеплений!.. (Г. Квітка-Основ'яненко);

За машинами котились на гумових шинах причеплені до них гармати (В. Гжицький);

Зерно з бункера комбайна відвозять автомашини, а солома після подрібнення разом з половою подається пневматично в причеплений візок (з газ.);

Перед образами горіла лампа і коливались голуби та писанки на нитках, причіплених воском до стелі (І. Нечуй-Левицький);

// приче́плено, безос. пред.

Обидва [солдати] з медалями на грудях. Вицвілі стрічки причеплено трохи навскіс, похапцем (С. Журахович);

Батьки його, й діди, і прадіди – все були Підлітки, таке вже їм прізвище було колись причеплено (Остап Вишня).

2. у знач. прикм. Який причепився до чого-небудь.

Дерево не пускає коріння вглиб, бо камінь, а розкидає коріння навкруги, обхоплює ним, мов гадюками, камінь і, так причеплене, лізе догори, до сонця (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. причеплений — приче́плений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. причеплений — рідко причіплений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до причепити. || причеплено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який причепився до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. причеплений — язи́к підві́шений (прив’я́заний, приче́плений і т. ін.) до́бре (непога́но). 1. у кого і без додатка. Хто-небудь уміє вільно, влучно, дотепно висловлюватися, має ораторські здібності. До столу вихопився Тихін Фіялко. Сход насторожився. Ну, цей щось скаже.  Фразеологічний словник української мови
4. причеплений — Приче́плений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. причеплений — ПРИЧЕ́ПЛЕНИЙ, рідко ПРИЧІ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до причепи́ти. Коли ж дивиться [Забрьоха] — вірьовка; потягнув тую вірьовку — аж і тут гарбуз сирий причеплений! .. (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах