причепурити —
причепури́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
причепурити —
див. причепурювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
причепурити —
ПОПРАВЛЯ́ТИ (приводити в порядок, у належний вигляд), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ (ОПОРЯ́ДЖУВАТИ), ОПРАВЛЯ́ТИ, ЧЕПУРИ́ТИ, ПРИЧЕПУ́РЮВАТИ (перев. на собі — одяг, зачіску тощо); ПІДБИВА́ТИ (зачіску, вуса). — Док.
Словник синонімів української мови
причепурити —
Причепури́ти, -пурю́, -пури́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
причепурити —
ПРИЧЕПУРИ́ТИ див. причепу́рювати.
Словник української мови в 11 томах
причепурити —
Причепури́ти, -рю́, -ри́ш гл. 1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили. Рудч. Ск. II. 13. 2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.
Словник української мови Грінченка