пришпилювати
ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПИЛИ́ТИ, пилю́, пи́лиш, док., що.
1. Приколювати, прикріплювати що-небудь за допомогою чогось загостреного.
Гостей з'їжджається дедалі більше. Панна Маня .. пришпилює гостям букети (О. Маковей);
Помідори висаджують .. похило, а стебла їх пришпилюють до ґрунту, щоб вони не торкались скла рам (з наук. літ.);
Засміявся [Микола], а потім поважно пришпилив значок до тужурки (С. Васильченко);
Розшнурував [лектор] теку, пришпилив на дошці репродукцію (І. Волошин);
* Образно. Вогонь наших кулеметів і гармат пришпилив фашистів до землі (Я. Качура).
2. кого, кому що, перен., розм. Звинувачувати кого-небудь у чомусь; ловити кого-небудь на чомусь недозволеному.
Знай Левка костить [Тимоха], та прикладки йому прикладає, і чого за ним і зроду не бувало, те йому так і пришпилює, мов шпилькою (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Як ви думаєте, чим їх [ледарів] можна спинити? – .. Громадську думку створити... От будеш в газету писати – і демагогів пришпили (А. Хижняк);
[Гуральський:] Підпільні гуртки розмножуються .. по селах .. Треба влізти всередину, познайомитись з цілою організацією, з усіма проводирями, докладно вивідати все і – як у наших руках буде ціла сітка осередків в повіті – тоді ми пришпилимо їх (Мирослав Ірчан).
◇ Пришива́ти (пришпи́лювати) / приши́ти (пришпили́ти) квітки́ (кві́тку, ла́тку) див. пришива́ти;
(1) Пришпи́лювати латки́ (д) див. пришива́ти.
Словник української мови (СУМ-20)