1. Словник української мови у 20 томах

пришпилювати

ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПИЛИ́ТИ, пилю́, пи́лиш, док., що.

1. Приколювати, прикріплювати що-небудь за допомогою чогось загостреного.

Гостей з'їжджається дедалі більше. Панна Маня .. пришпилює гостям букети (О. Маковей);

Помідори висаджують .. похило, а стебла їх пришпилюють до ґрунту, щоб вони не торкались скла рам (з наук. літ.);

Засміявся [Микола], а потім поважно пришпилив значок до тужурки (С. Васильченко);

Розшнурував [лектор] теку, пришпилив на дошці репродукцію (І. Волошин);

* Образно. Вогонь наших кулеметів і гармат пришпилив фашистів до землі (Я. Качура).

2. кого, кому що, перен., розм. Звинувачувати кого-небудь у чомусь; ловити кого-небудь на чомусь недозволеному.

Знай Левка костить [Тимоха], та прикладки йому прикладає, і чого за ним і зроду не бувало, те йому так і пришпилює, мов шпилькою (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Як ви думаєте, чим їх [ледарів] можна спинити? – .. Громадську думку створити... От будеш в газету писати – і демагогів пришпили (А. Хижняк);

[Гуральський:] Підпільні гуртки розмножуються .. по селах .. Треба влізти всередину, познайомитись з цілою організацією, з усіма проводирями, докладно вивідати все і – як у наших руках буде ціла сітка осередків в повіті – тоді ми пришпилимо їх (Мирослав Ірчан).

◇ Пришива́ти (пришпи́лювати) / приши́ти (пришпили́ти) квітки́ (кві́тку, ла́тку) див. пришива́ти;

(1) Пришпи́лювати латки́ (д) див. пришива́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришпилювати — пришпи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пришпилювати — -юю, -юєш, недок., пришпилити, -пилю, -пилиш, док., перех. 1》 Приколювати, прикріплювати що-небудь за допомогою чогось загостреного. 2》 кого, кому що, перен., розм. Звинувачувати кого-небудь у чомусь; ловити кого-небудь на чомусь недозволеному. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пришпилювати — Заштрихувати, заштрикнути, позаштрикувати, наштрикувати, наштрикнути, понаштрикувати, приштрикувати, приштрикнути, поприш-срикувати, уштрикувати, уштрикнути, повштрикувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. пришпилювати — пришива́ти (пришпи́лювати) квітки́ / приши́ти (пришпили́ти) кві́тку кому, яку. Ображати когось в’їдливими репліками, дошкульними словами; обзивати когось, давати призвіська, насміхатися над кимсь. Фразеологічний словник української мови
  5. пришпилювати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. пришпилювати — Пришпи́лювати, -люю, -люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пришпилювати — ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПИЛИ́ТИ, пилю́, пи́лиш, док., перех. 1. Приколювати, прикріплювати що-небудь за допомогою чогось загостреного. Гостей з’їжджається дедалі більше. Панна Маня.. пришпилює гостям букети (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. пришпилювати — Пришпилювати, -люю, -єш сов. в. пришпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать, приколоть. Я пришпилю стьожку. Шевч. 315. пришпилити квітку. Дать насмѣшливое прозваніе, сострить на чей счетъ. Словник української мови Грінченка