пришпилювати

ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ, УКРІ́ПЛЮВАТИ (ВКРІ́ПЛЮВАТИ) на чому, УКРІПЛЯ́ТИ (ВКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИСТАВЛЯ́ТИ (ПРИСТАНОВЛЯ́ТИ рідко), ПРИТИНА́ТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ розм.; ПРИКО́ЛЮВАТИ, ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, ШПИЛИ́ТИ, ПРИЧІПЛЮВАТИ (ПРИЧІПЛЯТИ) (також на що — користуючись чимсь гострим); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ПРИБИЧО́ВУВАТИ розм., ПРИТОРО́ЧУВАТИ розм. (мотузкою, ременем тощо); ПРИМИКА́ТИ (за допомогою замка). — Док.: прикріпи́ти, закріпи́ти, прилаштува́ти, приладна́ти, прила́дити, прироби́ти, припну́ти (прип'я́сти́), припасува́ти, укріпи́ти (вкріпи́ти), приста́вити (пристанови́ти), притя́ти (притну́ти), примоцува́ти, приколо́ти, пришпили́ти, причепи́ти, прив'яза́ти, прикрути́ти, приторочи́ти, прибичува́ти, примкну́ти. Татко з Оріховським метикували над тим, чи безпечно прикріплювати торбину до чемодана (Ірина Вільде); На базарі Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчують фарфорові ізолятори, закріплюють на них електричні дроти (А. Шиян); Захекані хлопці, витираючи з лоба піт, прилаштовували шнур до свого казкового змія (О. Копиленко); Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (А. Дімаров); Василь Яремчук.. збиває стару вивіску і приладнує нову (І. Цюпа); В руках Марини з'явилися гумові трубки. Вона спеціальними апаратами приладжувала їх коровам до дійок (С. Чорнобривець); Я брав невеличкого волоського гарбуза, зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім приробляв покришку (І. Микитенко); — Оце має бути рама або фюзеляж.. До нього прироблюють всі інші частини аероплана (С. Васильченко); Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав, Але всьоме таки удержався Й до стіни свою нитку прип'яв (Леся Українка); Ковалі виковували шаблі і списи, вигострювали леза, припасовували держаки (З. Тулуб); Укріпивши знамено на високій вежі, біля нього гордо стояв радянський воїн (І. Цюпа); Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна до старих уликів (І. Нечуй-Левицький); Колоду він добре притнув до себе (В. Кучер); Примоцувавши до ніг "кігті" й товстим ременем приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких дротів (Л. Первомайський); (Живка:) Ці квіти — знак великої радості. Я збережу їх. А цю червону я приколю тобі на груди (О. Левада); Юлія.. зачала пришпилювати до волосся капелюх (І. Франко); В неділеньку святую Мундир надіває (Максим), І медаль і хрест причепить (Т. Шевченко); Притулювала (Настя) до лиця накуплені стрічки, начіплювала їх на голову (І. Нечуй-Левицький); Крицяк вирвав з моїх рук орчик, прив'язав шлею (Р. Андріяшик); Не сміявсь тільки Іцко, прикручуючи чемодани шворками (А. Кримський); — Котелок забув, — оповістив він і заходився прибичовувати його до ременя (Григорій Тютюнник); Плащпалатку він приторочить до ранця (П. Загребельний); Поночі примикав (перевізник) натомленого човна (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришпилювати — пришпи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пришпилювати — -юю, -юєш, недок., пришпилити, -пилю, -пилиш, док., перех. 1》 Приколювати, прикріплювати що-небудь за допомогою чогось загостреного. 2》 кого, кому що, перен., розм. Звинувачувати кого-небудь у чомусь; ловити кого-небудь на чомусь недозволеному. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пришпилювати — Заштрихувати, заштрикнути, позаштрикувати, наштрикувати, наштрикнути, понаштрикувати, приштрикувати, приштрикнути, поприш-срикувати, уштрикувати, уштрикнути, повштрикувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. пришпилювати — ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПИЛИ́ТИ, пилю́, пи́лиш, док., що. 1. Приколювати, прикріплювати що-небудь за допомогою чогось загостреного. Гостей з'їжджається дедалі більше. Панна Маня .. пришпилює гостям букети (О. Маковей); Помідори висаджують .. Словник української мови у 20 томах
  5. пришпилювати — пришива́ти (пришпи́лювати) квітки́ / приши́ти (пришпили́ти) кві́тку кому, яку. Ображати когось в’їдливими репліками, дошкульними словами; обзивати когось, давати призвіська, насміхатися над кимсь. Фразеологічний словник української мови
  6. пришпилювати — Пришпи́лювати, -люю, -люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пришпилювати — ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПИЛИ́ТИ, пилю́, пи́лиш, док., перех. 1. Приколювати, прикріплювати що-небудь за допомогою чогось загостреного. Гостей з’їжджається дедалі більше. Панна Маня.. пришпилює гостям букети (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. пришпилювати — Пришпилювати, -люю, -єш сов. в. пришпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать, приколоть. Я пришпилю стьожку. Шевч. 315. пришпилити квітку. Дать насмѣшливое прозваніе, сострить на чей счетъ. Словник української мови Грінченка