пришпилювати

пришива́ти (пришпи́лювати) квітки́ / приши́ти (пришпили́ти) кві́тку кому, яку. Ображати когось в’їдливими репліками, дошкульними словами; обзивати когось, давати призвіська, насміхатися над кимсь. З кожного насміхається (Печериця), кожному квітки пришиває, а сам же то? Якби глянув у воду на свою вроду (Панас Мирний); Ятрівка таку квітку пришпилить, що і через тиждень сорому не збудешся (Г. Квітка-Основ’яненко). пришпи́лювати латки́. — Усякий думає: “Пришпилюють мені латки, давай буду й я пришпилювати іншим!” (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришпилювати — пришпи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пришпилювати — -юю, -юєш, недок., пришпилити, -пилю, -пилиш, док., перех. 1》 Приколювати, прикріплювати що-небудь за допомогою чогось загостреного. 2》 кого, кому що, перен., розм. Звинувачувати кого-небудь у чомусь; ловити кого-небудь на чомусь недозволеному. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пришпилювати — Заштрихувати, заштрикнути, позаштрикувати, наштрикувати, наштрикнути, понаштрикувати, приштрикувати, приштрикнути, поприш-срикувати, уштрикувати, уштрикнути, повштрикувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. пришпилювати — ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПИЛИ́ТИ, пилю́, пи́лиш, док., що. 1. Приколювати, прикріплювати що-небудь за допомогою чогось загостреного. Гостей з'їжджається дедалі більше. Панна Маня .. пришпилює гостям букети (О. Маковей); Помідори висаджують .. Словник української мови у 20 томах
  5. пришпилювати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. пришпилювати — Пришпи́лювати, -люю, -люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пришпилювати — ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПИЛИ́ТИ, пилю́, пи́лиш, док., перех. 1. Приколювати, прикріплювати що-небудь за допомогою чогось загостреного. Гостей з’їжджається дедалі більше. Панна Маня.. пришпилює гостям букети (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. пришпилювати — Пришпилювати, -люю, -єш сов. в. пришпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать, приколоть. Я пришпилю стьожку. Шевч. 315. пришпилити квітку. Дать насмѣшливое прозваніе, сострить на чей счетъ. Словник української мови Грінченка