пришпилювати

ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШПИЛИ́ТИ, пилю́, пи́лиш, док., перех.

1. Приколювати, прикріплювати що-небудь за допомогою чогось загостреного.

Гостей з’їжджається дедалі більше. Панна Маня.. пришпилює гостям букети (Мак., Вибр., 1954, 24);

Помідори висаджують.. похило, а стебла їх пришпилюють до грунту, щоб вони не торкались скла рам (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 92);

Засміявся [Микола], а потім поважно пришпилив значок до тужурки (Вас., Вибр., 1954, 222);

Розшнурував [лектор] теку, пришпилив на дошці репродукцію (Вол., Місячне срібло, 1961, 289);

*Образно. Вогонь наших кулеметів і гармат пришпилив фашистів до землі (Кач., Вибр., 1953, 410).

2. кого, кому що, перен., розм. Звинувачувати кого-небудь у чомусь; ловити кого-небудь на чомусь недозволеному.

Знай Левка костить [Тимоха], та прикладки йому прикладає, і чого за ним і зроду не бувало, те йому так і пришпилює, мов шпилькою (Кв.-Осн., II, 1956, 264);

— Як ви думаєте, чим їх [ледарів] можна спинити? —..Громадську думку створити… От будеш в газету писати — і демагогів пришпили (Хижняк, Невгамовна, 1961, 225);

[Гуральський:] Підпільні гуртки розмножуються.. по селах.. Треба влізти всередину, познайомитись з цілою організацією, з усіма проводирями, докладно вивідати все і — як у наших руках буде ціла сітка осередків в повіті — тоді ми пришпилимо їх (Ірчан, І, 1958, 168).

◊ Пришпи́лювати (пришпили́ти) кві́тку (ла́тку) кому — те саме, що Пришива́ти (приши́ти) кві́тку (гапли́к) ( див. пришива́ти).

Ятрівка.. таку квітку пришпилить, що і через тиждень сорому не збудеш (Кв.-Осн., II, 1956, 227);

— Усякий думає: «Пришпилюють мені латки, давай буду й я пришпилювати іншим!» (Фр., VII, 1951, 200).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

пришпилювати

Значення в інших словниках