пришпилити

пришива́ти (пришпи́лювати) квітки́ / приши́ти (пришпили́ти) кві́тку кому, яку. Ображати когось в’їдливими репліками, дошкульними словами; обзивати когось, давати призвіська, насміхатися над кимсь. З кожного насміхається (Печериця), кожному квітки пришиває, а сам же то? Якби глянув у воду на свою вроду (Панас Мирний); Ятрівка таку квітку пришпилить, що і через тиждень сорому не збудешся (Г. Квітка-Основ’яненко). пришпи́лювати латки́. — Усякий думає: “Пришпилюють мені латки, давай буду й я пришпилювати іншим!” (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пришпилити — пришпили́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
пришпилити — див. пришпилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
пришпилити — ПРИШПИЛИ́ТИ див. пришпи́лювати. Словник української мови у 20 томах
пришпилити — пришпили́ти 1. причепити, прикріпити (м, ср, ст): Як дружка пришпилила тобі бу́кет, то ти вже правдивий весільний гість (Авторка) 2. вул. поставити на місце; приструнчити (ср): Ти чуєш? Але Монах (Монах є файний хлоп!) зараз його пришпилив (Нижанківський)||приперти до стіни Лексикон львівський: поважно і на жарт
пришпилити — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
пришпилити — Пришпили́ти, -лю́, -пи́лиш, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пришпилити — ПРИШПИЛИ́ТИ див. пришпи́лювати. Словник української мови в 11 томах
пришпилити — Пришпилити см. пришпилювати. Словник української мови Грінченка