пришпилити

Пришпили́ти, -лю́, -пи́лиш, -лять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришпилити — пришпили́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пришпилити — див. пришпилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пришпилити — ПРИШПИЛИ́ТИ див. пришпи́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. пришпилити — пришпили́ти 1. причепити, прикріпити (м, ср, ст): Як дружка пришпилила тобі бу́кет, то ти вже правдивий весільний гість (Авторка) 2. вул. поставити на місце; приструнчити (ср): Ти чуєш? Але Монах (Монах є файний хлоп!) зараз його пришпилив (Нижанківський)||приперти до стіни Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. пришпилити — пришива́ти (пришпи́лювати) квітки́ / приши́ти (пришпили́ти) кві́тку кому, яку. Ображати когось в’їдливими репліками, дошкульними словами; обзивати когось, давати призвіська, насміхатися над кимсь. Фразеологічний словник української мови
  6. пришпилити — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. пришпилити — ПРИШПИЛИ́ТИ див. пришпи́лювати. Словник української мови в 11 томах
  8. пришпилити — Пришпилити см. пришпилювати. Словник української мови Грінченка