пришпорити
ПРИШПО́РЮВАТИ (спонукати коня до швидкого бігу шпорами), ПІДОСТРО́ЖУВАТИ. — Док.: пришпо́рити, ушпо́рити (вшпо́рити), підостро́жити. Стражники пришпорювали коней (К. Гордієнко); Після кількахвилинного мітингу полк знову рушив уперед, не зменшуючи темпу маршу, а навпаки, ще міцніше вшпоривши коней (О. Гончар); Собакар підострожив коня і подався вскач по стежці, що йшла нагору (С. Добровольський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пришпорити — пришпо́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пришпорити — див. пришпорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пришпорити — ПРИШПО́РИТИ див. пришпо́рювати. Словник української мови у 20 томах
- пришпорити — ПРИШПО́РИТИ див. пришпо́рювати. Словник української мови в 11 томах