прищик

ПРИ́ЩИК, а, ч.

Зменш. до прищ.

Збоку на носі він вгледів прищик (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. прищик — при́щик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. прищик — -а, ч. Зменш. до прищ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прищик — При́щик, -ка; -щики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. прищик — ПРИ́ЩИК, а, ч. Зменш, до прищ. Збоку на носі він вгледів прищик (Коцюб., II, 1955, 384); Клим затримався на хвилинку коло дзеркала, розглядаючи прищик на губі (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 207).  Словник української мови в 11 томах
5. прищик — Прищик, -ка м. ум. отъ прищ.  Словник української мови Грінченка