прищик
ПРИ́ЩИК, а, ч. Зменш, до прищ.
Збоку на носі він вгледів прищик (Коцюб., II, 1955, 384);
Клим затримався на хвилинку коло дзеркала, розглядаючи прищик на губі (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 207).
Словник української мови (СУМ-11)