прищулений
ПРИЩУ́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до прищу́лити.
2. у знач. прикм. Який прищулився.
Юля .. розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима (Григорій Тютюнник);
Зненацька, неподалік від себе, побачив [Марко] двох прищулених пташин, які лежали біля кущика (М. Стельмах);
* Образно. Луками пробіг [Андрій] до Березнякової хати, прищуленої коморою до Боярчиного густого вишневого саду (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)