прищулений

ПРИЩУ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до прищу́лити.

2. у знач. прикм. Який прищулився.

Юля.. розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима (Тют., Вир, 1964, 212);

Зненацька, неподалік від себе, побачив [Марко] двох прищулених пташин, які лежали біля кущика (Стельмах, Правда.., 1961, 22);

*Образно. Луками пробіг [Андрій] до Березнякової хати, прищуленої коморою до Боярчиного густого вишневого саду (Ле, Ю. Кудря, 1956, 266).

Значення в інших словниках

1. прищулений — прищу́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прищулений — див. примружений  Словник синонімів Вусика
3. прищулений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прищулити. 2》 у знач. прикм. Який прищулився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прищулений — ПРИЩУ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прищу́лити. 2. у знач. прикм. Який прищулився. Юля .. розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима (Григорій Тютюнник); Зненацька, неподалік від себе, побачив [Марко] двох прищулених пташин...  Словник української мови у 20 томах