пробавляти

ПРОБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОБА́ВИТИ, влю, виш; мн. проба́влять; док., кого, що, розм., рідко.

Марно витрачати час; гаяти.

Заплітаю [панночці] коси – не так! Знов розплітую та заплітаю, – знов не так! Та цілий ранок на тому пробавить (Марко Вовчок);

Тепер зважила, що виїду в п'ятницю .. на Довгополе, а звідти, пару днів пробавивши, до Вижниці (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. пробавляти — пробавля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пробавляти — -яю, -яєш, недок., пробавити, -влю, -виш; мн. пробавлять; док., перех., розм., рідко. Марно витрачати час; гаяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробавляти — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. пробавляти — ПРОБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОБА́ВИТИ, влю, виш; мн. проба́влять; док., перех., розм., рідко. Марно витрачати час; гаяти. Заплітаю [панночці] коси — не так! Знов розплітую та заплітаю, — знов не так!...  Словник української мови в 11 томах