пробекати

ПРОБЕ́КАТИ, аю, аєш, док.

1. Бекати якийсь час.

2. що і без дод., перен., розм. Сказати, промовити що-небудь голосом, який нагадує бекання.

Дух йому [Прудивусу] перехопило й мову заціпило, .. міг тільки пробекати: – Е-е-е-е... (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. пробекати — пробе́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пробекати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех. Бекати якийсь час. 2》 перех. і без додатка, перен., розм. Сказати, промовити що-небудь голосом, який нагадує бекання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробекати — ПРОБЕ́КАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех. Бекати якийсь час. 2. перех. і без додатка, перен., розм. Сказати, промовити що-небудь голосом, який нагадує бекання. Дух йому [Прудивусу] перехопило й мову заціпило,.. міг тільки пробекати: — Е-е-е-е… (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 469).  Словник української мови в 11 томах