Словник української мови у 20 томах

пробиваний

ПРОБИ́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пробива́ти.

З височенного димаря, як бува в гамарнях, вивергався чорний дим, раз по раз пробиваний яскраво-жовтими пасмами (О. Ільченко);

// проби́вано, безос. пред., рідко.

Зараз же біля сторчової шахти пробивано новий хідник (Б. Грінченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пробиваний — проби́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пробиваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пробивати. || пробивано, безос. присудк. сл., рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробиваний — ПРОБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пробива́ти. З височенного димаря, як бува в гамарнях, вивергався чорний дим, раз по раз пробиваний яскраво-жовтими пасмами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 405); // проби́вано, безос. присудк. сл., рідко.  Словник української мови в 11 томах