пробиваний
ПРОБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пробива́ти.
З височенного димаря, як бува в гамарнях, вивергався чорний дим, раз по раз пробиваний яскраво-жовтими пасмами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 405);
// проби́вано, безос. присудк. сл., рідко.
Зараз же біля сторчової шахти пробивано новий хідник (Гр., І, 1963, 367).
Словник української мови (СУМ-11)