пробути —
ПРОБУ́ТИ див. пробува́ти.
Словник української мови в 11 томах
пробути —
Пробути, -буду, -деш гл. Пробыть. см. пробувати. Пробув у городі три дні. Через лихі вороженьки нігде пройти доріженьки, нігде пройти, ні пробути, щоб в дівчини в гостях бути. Грин. III. 180.
Словник української мови Грінченка