Словник української мови у 20 томах

пробійний

ПРОБІ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до пробі́й 1.

Зміна техніки розстрілу була викликана, ймовірно, пробійною силою вживаної вогнепальної зброї (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пробійний — пробі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пробійний — -а, -е. Прикм. до пробій 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробійний — ПРОБІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до пробі́й 1. Для зниження бронебійності куль та снарядів фізики запропонували встановлювати перед бронею одну або кілька дротяних граток. При попаданні в таку гратку снаряд чи куля одержували зміщення, що значно знижувало пробійну силу (Знання.., 5, 1971, 9).  Словник української мови в 11 томах