провинний

ПРОВИ́ННИЙ, ПРОВИ́НЕН, ви́нна, ви́нне.

1. Винний у чому-небудь.

Переказували, що .. на провинний полк чекає десь спереду дивізія, яка має арештувати його і виконати присуд (С. Васильченко);

Скажи мені, що провинен? Чи не люблю, як повинен? (П. Чубинський).

2. Те саме, що винува́тий 2.

Провинний тон;

Провинний вигляд.

Значення в інших словниках

1. провинний — прови́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. провинний — провинен, -винна, -винне. 1》 Винний у чому-небудь. 2》 Те саме, що винуватий 2). Провинний вигляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провинний — I. ВИ́ННИЙ (який учинив що-небудь погане, зробив злочин, провинився в чомусь; який є причиною чого-небудь), ВИ́НЕН, ВИНУВА́ТИЙ, ПРОВИ́ННИЙ, ПОВИ́ННИЙ рідко. Гуща і Прокіп збунтували народ, вони у всьому винні (М.  Словник синонімів української мови
4. провинний — Прови́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. провинний — ПРОВИ́ННИЙ, ПРОВИ́НЕН, ви́нна, ви́нне. 1. Винний у чому-небудь. Переказували, що.. на провинний полк чекає десь спереду дивізія, яка має арештувати його і виконати присуд (Вас., II, 1959, 44); Скажи мені, що провинен? Чи не люблю, як повинен? (Чуб.  Словник української мови в 11 томах