проворіття

ПРОВОРІ́ТТЯ, я, с., діал.

Просіка; проміжок між двома лісами.

Значення в інших словниках

1. проворіття — проворі́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. проворіття — -я, с., діал. Просіка, проміжок між двома лісами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проворіття — Проворіття, -тя с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами. Черк. у.  Словник української мови Грінченка