проворіття Проворіття, -тя с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами. Черк. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках проворіття — проворі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови проворіття — -я, с., діал. Просіка, проміжок між двома лісами. Великий тлумачний словник сучасної мови проворіття — ПРОВОРІ́ТТЯ, я, с., діал. Просіка; проміжок між двома лісами. Словник української мови у 20 томах