проворіття

Проворіття, -тя

с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проворіття — проворі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. проворіття — -я, с., діал. Просіка, проміжок між двома лісами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проворіття — ПРОВОРІ́ТТЯ, я, с., діал. Просіка; проміжок між двома лісами. Словник української мови у 20 томах