проворіття
Проворіття, -тя
с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами. Черк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проворіття — проворі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- проворіття — -я, с., діал. Просіка, проміжок між двома лісами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проворіття — ПРОВОРІ́ТТЯ, я, с., діал. Просіка; проміжок між двома лісами. Словник української мови у 20 томах