проворяка
Проворяка, -ки
об. Проворный, ловкій, проворная, ловкая. Я, мамочко, проворяка, йду, а дядьків парубок роззявляка где та прямо мені голоблею в рот. Грин. II. 310.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me